Рада Європи
Децентралізація і реформа публічної
адміністрації в Україні

Офіс Ради Європи в Україні:
вул. Іллінська, 8, 7-й під'їзд,
м. Київ, Україна, 04070
тел.: +380.44.303.99.16, +380.44.425.60.01

Рада Європи Децентралізація і реформа
публічної адміністрації в Україні

Новини

Традиція досліджувати та аналізувати: соціологічний зріз реформи

9 Грудня 2021

Наближається до завершення 2021-й, тож саме час звірити попередні плани із реальним станом справ, прискіпливо оцінити результати зробленого, з’ясувати причини окремих прорахунків, визначити позитивні тенденції й зробити обґрунтовані висновки.

Матеріалу для такої роботи більш ніж достатньо – щойно отримано черговий, шостий на часі транш фахової соціології, зібраної та узагальненої на замовлення Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні».

Нинішнє соціологічне дослідження, певна річ, також має свою «родзинку»: уперше після минулорічних виборів до місцевих рад, які проходили з урахуванням нових реалій територіальної організації влади на базовому та субрегіональному рівнях, децентралізація повністю охопила всю територію країни. А отже, з’явилася можливість побачити та оцінити цілісну картину відповідного етапу буття українського місцевого самоврядування.

Плюс чотири

Визначальні оцінки криються в цифрах. Так, 63% опитаних назвали реформу потрібною – торік таких було 59%. Тобто вочевидь запитання з минулорічних опитувальників «Чи чули ви щось про децентралізацію?» сьогодні втратило свою актуальність.

Важливо, що на такому переконанні істотно не позначилися адміністративний статус, регіональні відмінності, тип і розмір населеного пункту, стать, вік, освіта, рід занять та рівень добробуту родини. Це, на нашу думку, найяскравіший здобуток децентралізації. Вочевидь, як і замислювали українські реформатори і реформаторки, такі рішучі дії та кардинальні зміни були конче потрібні всім, робилися і робляться далі для всіх, безпосередньо зачіпають інтереси й сподівання якнайширшого загалу.

Окрім інших чинників позитивну роль у цих процесах відіграла обізнаність та належна поінформованість людей: абсолютна більшість з них– 83% принаймні щось чули про реформу. 35,7% опитаних добре знають, що в результаті реформи утворені нові укрупнені територіальні громади, створені великі райони. Ще майже половина чула про це. Проте 12,3% населення все ще залишилися поза межами інформаційного поля. Тут проявилися (хоча і не критичні) певні відмінності в адміністративному статусі населених пунктів, регіональному поділі, віці, освіті, основному роді занять та рівні добробуту. Тож соціологія підказує, що в цьому сегменті треба діяти активніше.

Кредит довіри не безмежний

Пріоритетами очікувань від реформи, як і торік, залишилися, сподівання на зменшення корупції і на поліпшення якості та доступності послуг. Більше людей сьогодні вірить, що стане кращим добробут громад. Зросла кількість тих, хто очікує на розширення можливостей громадян і громадянок впливати на владу, сподівається на збільшення доходів домогосподарств та покращення зайнятості. Утім, суспільству хотілося б пришвидшити позитивні результати від цих очікувань і тут багато що залежить від місцевої влади.

Абсолютна більшість опитаних (86%) продовжує наполягати на необхідності встановити перевірку законності рішень органів місцевого самоврядування, причім обов’язок щодо цього покладається на уповноважені органи державної влади. Таку думку розділяють (з невеликими відхиленнями) респонденти та респондентки з усіх регіонів країни (Захід, Центр, Південь, Схід), жителі і жительки сіл, містечок і великих міст, літні люди та молодь, заможні й ті, в кого скромніші доходи. Вочевидь, проблема нагадує перестигле яблуко, яке будь-якої миті може впасти долі, – вона вимагає безвідкладного законодавчого врегулювання.

Переконливим (понад 90%) є відсоток опитаних, котрі висловилися за вжиття рішучіших заходів щодо виборних посадових осіб місцевого самоврядування за їхні незаконні дії чи бездіяльність. Як-от, достроково припиняти повноваження місцевої ради та/чи сільського, селищного, міського голови у випадках бездіяльності; ухвалення рішень, що можуть спричинити критично небезпечні наслідки; ухвалення рішень, які загрожують територіальній цілісності та суверенітету держави; рішень, протиправність (незаконність) яких встановлена судом. Важливо, що майже стільки ж респондентів та респонденток підтримували цю вимогу і минулого, 2020-го.

Нові реалії – нові тренди

Цього разу авторський колектив опитувальника уперше долучив низку питань, які постали перед громадами в результаті прийняття центральною владою нових законодавчих і нормотворчих актів. Одне з них – передача земель із державної у комунальну власність. Так-от, 37 % опитаних підтримують це рішення, 35% не підтримують, а ще 28,5 не визначилися з оцінкою. Найбільша прихильність до земельного роздержавлення на Заході країни, майже порівно у Центрі та на Півдні, а найменше – в Східному регіоні (23,6%).

Цікава статистична картинка-2021 і щодо особливостей сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Майже половина респондентів і респонденток (45%) гадає, що ПДФО має сплачуватися за місцем роботи. Про сплату за місцем проживання говорять лише 16% опитаних, а ще 11% бажали б, щоб цей визначальний податок частково надходив до місцевих бюджетів як за місцем роботи, так і за місцем проживання. Вочевидь у цій царині незайве прискіпливіше дослідити європейську практику розподілу ПДФО між бюджетами держави і місцевого самоврядування.

Третій розділ соцопитування включав дослідження того, як сприймається населенням ситуація в громаді. Консультант Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні» Юрій ГАНУЩАК побачив певний оптимізм у відповідях, зафіксованих під час опитування – доброю її оцінили 33%, непоганою – 50%.

Однак, справедливо зауважує він, говорити про однозначне сприйняття такого покращення саме в результаті реформи місцевого самоврядування ще зарано. Так, громадяни і громадянки вказують на покращення низки базових комунальних послуг (вуличне освітлення, утилізація сміття, постачання питної води) та соціальних послуг. Водночас, наголошує експерт, відчутним залишається невдоволення ринком праці – наявністю робочих місць, економічною активністю. Тобто економічна основа сталості розвитку громад залишається ще досить нестабільною.

Пан Юрій також вказав на соціологічні дані, що свідчать про високі патерналістичні настрої у суспільстві. Більше половини жителів і жительок все ще очікують покращення ситуації в громаді через допомогу держави, третина сподівається винятково на зовнішні інвестиції. І лише четверта частина опитаних покладається на власні ресурси, покращення взаємодії влади та громади, створення умов для розвитку підприємництва.

У пошуках позитивного балансу

Рада Європи свого часу надала органам місцевого самоврядування країн-членів Організації ефективний механізм для здійснення їхніх функцій. Йдеться про 12 принципів доброго врядування на місцевому рівні, дотримання яких зробить відносини між громадою та обраною нею владою по-європейському цивілізованими.

Звіт цьогорічного опитування (розділ 3.5 «Сприйняття діяльності місцевої влади») якраз містить узагальнення відгуків респондентів та респонденток щодо запитань-тверджень, які ґрунтуються на згаданих вище 12-ти принципах доброго врядування.

Як з’ясувалося, допоки тут практично немає позитивного балансу. Тобто, частка тих, хто згоден з твердженням, переважає частку інших – не згодних. І лише у випадку оцінки компетентності голови і працівників та працівниць органів місцевого самоврядування 36% погоджуються, що вони є компетентними, а 35% не погоджуються. Відносно найкраща оцінка також стосується загальної задоволеності послугами, що надаються місцевою радою (відповідно задоволені 39%, а не задоволені – 43%).

Майже половина опитаних не погодилася з твердженнями: «у місцевій раді до всіх ставляться однаково, незалежно від їхніх родинних зв’язків»; «повноваження місцевої ради використовуються швидше в інтересах громади»; «у місцевій раді скарги розглядаються та рішення щодо них ухвалюються професійно», «у місцевій раді голова пояснює свої рішення населенню» тощо.

На це, до речі, звернув увагу консультант Програми «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні» Анатолій ТКАЧУК. Пан Анатолій застеріг: зібрана соціологія з окресленої проблеми може свідчити про нездорові тенденції відриву місцевих органів влади від людей. А це неминуче призведе до створення певного клімату взаємної недовіри в громаді, не сприятиме її розвитку.

Експерт також рекомендує очільникам та очільницям органів місцевого самоврядування належно дослідити фактор бажання людей жити в своїх громадах чи виїхати звідти. Цифри, каже він, вказують, що абсолютна більшість (78%) респондентів і респонденток є справжніми патріотами своєї малої батьківщини, їм подобається там жити (20-ти відсоткам не подобається). Та є й тривожні тенденції: у периферійних щодо центру громади населених пунктах бажають виїхати 25-28% – це переважно успішні люди, з високими доходами, з них майже 35% – молодь 18-29 років, з яких 45% студенти та студентки.

Висновок пана Анатолія: територіальні громади мають врахувати потенційні міграційні тенденції при здійсненні власного стратегічного планування, вирішення питань щодо оптимізації бюджетних установ, створення умов для розвитку підприємництва та самореалізації у громаді.

Учасники та учасниці опитування поставили свої оцінки роботі голови і діяльності місцевої ради. За п’ятибальною системою («1» – дуже погано, «5» – дуже добре) вони винесли свій вердикт: відповідно 3,3 та 3,2. Загалом 41% позитивно оцінює роботу голови, 15% – негативно. Торік це співвідношення становило 37% і 21%, тобто вочевидь оцінки покращилися. Критичніше поставилися опитані до діяльності місцевої ради: 33% – позитивно, 16% – негативно, однак це також трохи ліпше, ніж за попередній період. Вищу оцінку отримала робота старост: 51% – позитивно, 9% – негативно.

8 грудня цього року під час презентації соціологічного опитування в Міністерстві розвитку громад і територій заступник міністра В’ячеслав НЕГОДА не приховував своїх почуттів. Будь-яке тривале в часі реформування, сказав посадовець, викликає в суспільстві певну втому. Але, як показала соціологія, наша реформа, незважаючи на всю її складність, залишається такою, яку і сьогодні найвище оцінюють в суспільстві. Результати свідчать: ми рухаємося в правильному напрямку.

Урядовець подякував Раді Європи за підтримку в проведенні опитування, зазначивши, що його результати дуже важливі для міністерства і він упевнений, що вони об’єктивні. Ми, підкреслив пан Негода, отримали корисний матеріал для нашої подальшої роботи.

Щирим і відвертим був очільник департаменту демократії та врядування Генерального директорату Ради Європи Даніель ПОПЕСКУ. За його словами, з представлених матеріалів випливає дуже багато добрих новин, передовсім та, що реформа має високу підтримку в суспільстві, про неї знає широкий загал українців та українок. Добре, що всі ці роки підтримка реформи не послаблюється. Є й певні негативні моменти – низький рівень довіри населення до влади та політиків, хоча це є наразі загальноєвропейською тенденцією. Сьогодні люди хочуть, щоб до них більше дослухались, хочуть брати більшу участь у прийнятті рішень. В той самий час ми бачимо, що в Україні людям подобається жити у своїх громадах і вони хочуть там жити, є і те, що їх згуртовує. Рада Європи, сказав пан Попеску, продовжує пропонувати Україні підтримку, кращі-практики і побажав усім успішного завершення розпочатих реформ разом з реформою децентралізації.

Що в «сухому залишку»?

Ми не ставили за мету докладно переказати всі результати соціологічного опитування, професійно здійсненого Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні». Вони є у вільному доступі на інтернетресурсах, тож будь-хто може ознайомитися з ними власноруч. Зосередилися лише на окремих напрямках цієї великої ґрунтовної роботи, цьогорічних новаціях та найпоказовіших, на нашу думку, цифрах, які переконливо свідчать: реформа продовжується, децентралізація приносить свої плоди, країна змінюється, суспільство стає свідомішим того, що багато залежить не лише від місцевої влади, а й від кожного і кожної з нас.

Запис презентації результатів шостого щорічного  Всеукраїнського соціологічного дослідження «Децентралізація та реформа місцевого самоврядування» можна дивитись на фейсбук сторінці Програми.

Фотогалерея заходу тут.

 

Ірина НАГРЕБЕЦЬКА, незалежна журналістка

Публікація підготовлена за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні»