Рада Європи
Посилення доброго демократичного
врядування і cтійкості в Україні

Офіс Ради Європи в Україні:
вул. Іллінська, 8, 7-й під'їзд,
м. Київ, Україна, 04070
тел.: +380.44.303.99.16, +380.44.425.60.01

Рада Європи Посилення доброго демократичного
врядування і cтійкості в Україні

Новини

ЗВІТИ щорічних соціологічних досліджень з тематики децентралізації та реформи місцевого самоврядування

4 Березня 2019

4 березня 2019 року в Офісі Ради Європи відбулась презентація результатів двох соціологічних досліджень, проведених наприкінці 2018 року Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення Програми РЄ «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні» у співпраці з фахівцями Ради Європи та Мінрегіону. У заході взяли участь Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг і Генеральний директор КМІС, д.ф.н., проф. кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська Академія» Володимир Паніотто.

Стало вже доброю традицією, що Рада Європи у співпраці зі своїми партнерами починаючи з 2015 року щорічно проводить моніторинг та аналіз ставлення населення України та об’єднаних територіальних громад до реформи місцевого самоврядування і процесів децентралізації.

Започатковані відразу після старту реформи, вони слугують своєрідним барометром, з якого влада та громадськість, міжнародна донорська спільнота, фахівці, експерти та усі зацікавлені сторони можуть отримати цінну та цікаву інформацію, статистику і дані для подальшого урахування в процесі вдосконалення системи місцевої і регіональної демократії в Україні.

Довідково

Дослідження проводяться серед дорослого населення, яке постійно проживає на території України. До вибірки не включалися території, які тимчасово не контролюються владою України, – АР Крим, окремі райони Донецької і Луганської областей.

З презентаціями попередніх соціологічних досліджень ви можете ознайомитись тут: 2015, 2016, 2017. Польовий етап останнього дослідження тривав з 23 листопада по 3 грудня 2018 року. Статистична похибка з врахуванням дизайн-ефекту вибірки не більше 1.5%.

На відкритті заходу Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг підкреслив, – «Світовий досвід проведення муніципальних реформ свідчить – їх успіх значною мірою залежить від того, як реформу сприймають люди. Запорукою успіху будь-якої демократичної реформи є комунікація з населенням, з’ясування та відповідне врахування в процесі реформ поглядів та побажань громадян».

Сьогодні існує тісна співпраця між Радою Європи, Урядом України, її Парламентом, органами місцевого самоврядування та їх асоціаціями. Використання рекомендацій та стандартів Організації у законотворчості дозволяє ефективно вдосконалювати національне законодавство, посилювати спроможність самоврядних громад.

Примітно, що на 4 рік після початку об’єднання більш ніж на третину зросла (з 21,6% у 2015 до 36,5% у 2018) підтримка об’єднання мешканцями сіл та СМТ, навіть якщо їм говорили, що їх населені пункти не стануть центрами ОТГ.

Рада Європи вважає – Україна досягла значного прогресу в процесі децентралізації. Але попереду ще великий обсяг роботи, приведення законодавства у сфері децентралізації у відповідність до європейських стандартів. І соціологічні дослідження, які проводяться нами щороку у співпраці з українською стороною, дають змогу вивчити тенденції, а також скоригувати політику реформи, зазначив очільник Офісу Ради Європи.

Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко особливо наголосив на важливості щорічного дослідження думки населення України.

«Першочергово важливою для нас є оцінка громадян, на яких і спрямована реформа децентралізації. 2015 року ми почали об’єднання, передали на місця повноваження і ресурси. Громади, міста і села почали жити в іншій системі управління. Сьогодні маємо відповідь на питання: 58% жителів України переконані, що реформа децентралізації потрібна, серед жителів ОТГ – 63%. А майже половина жителів України (49%) вважають, що децентралізація сприяє розвитку громад. І це дійсно так: децентралізація зшиває країну, ОТГ стають точками зростання, а з успішності кожної громади складається загальний успіх України», – наголосив Геннадій Зубко.

Найбільше людей – 43% розуміють реформу як передачу повноважень і ресурсів органам місцевого самоврядування. Та просто передача ресурсів на місця – не самоціль! Дуже важливо, що б ці кошти конвертувались у якість життя для людей.

«Якщо у 2015 році лише 19% відзначали певні зміни на краще у своєму населеному пункті в результаті збільшення місцевих бюджетів, то у 2018-му людей, які бачать реальні зміни – 39.5%. Плюс до цього слід додати ще 22% тих, хто чув, що зміни відбуваються. Тобто загалом на кінець 2018 року 61.5% українців або відчули покращення, або очікують на нього», – розповів урядовець.

Найбільш помітним покращенням ситуації, яке відзначають 73% тих, хто помітив або почув про певні позитивні зміни у своєму населеному пункті, лишається ремонт покриття вулиць, дворів. Досить багато респондентів відзначили позитивні зміни з освітленням (57%), ремонтом бюджетних приміщень (39%), облаштуванням соціальної інфраструктури (38%).

Найбільш очікуваними результатами від реформи є поліпшення якості та доступності послуг: покращення добробуту громад відчули 49% громадян України, а зменшення корупції – 47%. Загалом, 45% українців бачать покращення від реформи децентралізації у сфері ремонту та утримання доріг, 38% – у сфері благоустрою, у випадку надання адміністративних послуг – 23%. Поки що найбільш критично сприймається ситуація у сфері охорони здоров’я. Особливо щодо первинного рівня поки що лише 10% відчувають покращення.

Соціологія абсолютно доводить, що люди хочуть аби їхні органи місцевого самоврядування несли відповідальність за порушення їхніх прав. Так 91% респондентів дотримуються думки, що потрібно встановити відповідальність органів місцевого самоврядування за бездіяльність, у вигляді дострокового припинення повноважень. Щодо того, який орган має ухвалювати рішення щодо дострокового припинення повноважень, то 42% вважають, що має бути проведений референдум, 17% покладають відповідальність на суд і місцеву державну адміністрацію/префекта, 4% назвали Верховну Раду і лише 3% – Президента.

Розширену презентацію результатів соціологічних досліджень наведено Генеральним директором КМІС, д.ф.н., проф. кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська Академія» Володимиром Паніотто.