Рада Європи
Децентралізація і реформа публічної
адміністрації в Україні

Офіс Ради Європи в Україні:
вул. Іллінська, 8, 7-й під'їзд,
м. Київ, Україна, 04070
тел.: +380.44.303.99.16, +380.44.425.60.01

Рада Європи Децентралізація і реформа
публічної адміністрації в Україні

Новини

Від місцевої ідентичності до економічного розвитку

20 Жовтня 2021

Від місцевої ідентичності до економічного розвитку

Стабільність у громаді, її привабливість для внутрішніх та зовнішніх інвесторів прямо залежить від того, наскільки люди, що там проживають, відчувають себе єдиним колективом, якому притаманні спільні цінності.

В умовах світу, що швидко змінюється, коли завдяки демократії та верховенству прав людини вибудовуються дедалі нові й нові ідентичності різних груп людей, збереження сталих локальних ідентичностей в окремих територіальних громадах, заснованих на спільних цінностях, є надто важливим елементом стабільності та розвитку таких спільнот.

Згадані сентенції знаходимо в посібнику «Місцева ідентичність», підготовленому і виданому Інститутом громадянського суспільства за сприяння Ради Європи. Реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади,  децентралізація, які відбуваються в Україні, якраз і сприяли появі таких  ідентичностей – нових самодостатніх територіальних громад. Зробити їх розвиток сталим, а процес гуртування незворотнім – складні, проте цілком реальні завдання.

Автори посібника небезпідставно зазнають, що відповідальна  спроможна територіальна громада – це не просто певний загал жителів і жительок конкретних поселень – сіл, селищ та міст. Це передовсім певна суспільна і психологічна сутність, що відповідно характеризує місце, де люди проживають разом, самих цих людей, їхні цінності та взаємостосунки між ними.

Як це відбувається на практиці, розглянемо на кількох прикладах.

Шукають те, що об’єднує

Фахівці Закарпатської облдержадміністрації порахували, що за період із січня по серпень 2021-го до місцевих бюджетів краю надійшло втричі більше коштів від туристичного збору, ніж минулого року.  А отже, ці гроші територіальні громади можуть використати для своїх нагальних потреб.

Представники Львівщини на своєму традиційному, вже п’ятому за ліком Форумі місцевого розвитку, який відбувся в курортному Трускавці, докладно обговорив, що необхідно зробити для забезпечення сталого розвитку територіальних громад. Обласна рада організувала цей захід спільно із Асоціацією органів місцевого самоврядування «Єврорегіон – Карпати – Україна».

Учасники зібрання схвально зустріли повідомлення голови облради Ірини Гримак щодо збільшення фінансування проектів місцевих ініціатив і регіонального розвитку. До речі, ця інновація свого часу отримала диплом найвищого ґатунку на  Всеукраїнському конкурсі «Кращі практики місцевого самоврядування», який багато років поспіль проводить Міністерство розвитку громад та територій за підтримки Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні».

Відтепер  сума, передбачена обласним бюджетом, становить понад 160 млн грн. А переможцями цьогорічного змагання ідей територіальних громад Львівщини, підсумки якого щойно оприлюднила поважна конкурсна комісія, стали майже 500 учасників.

Показова активність громад, що не сидять склавши руки, – чи не так?! Водночас згаданий конкурс свідчить про конструктивну співпрацю місцевої та регіональної влади задля підвищення якості життя людей. Причім на Львівщині обласна рада тримає  імідж органу, що реально опікується інтересами місцевого самоврядування на регіональному рівні.

Вже цього року її депутати та депутатки ініціювали ще один конкурс – інноваційних проектів, переможці якого отримають безповоротну фінансову допомогу на реалізацію свого проекту (до одного мільйона гривень!) . Важливо, що з-поміж тематичних напрямів згаданого суперництва – стимулювання економічного розвитку сільських та гірських територій; диверсифікація економіки сільських територій; стимулювання економічної активності жителів громад і навіть виробництво продукції із географічною вказівкою.

Красиве плюс корисне

Помандруємо тепер з регіонального рівня на місцевий і зазирнемо у самобутні українські громади.

Побачити водночас триста дивовижних граціозних тварин – плямистих оленів, що вільно пересуваються територією майже 60 гектарів, – красиве і незабутнє видовище. І не деінде, а в Україні, поблизу старовинного ошатного Хуста, на околиці села Іза – Колачава, відомого ще як столиця закарпатського лозоплетіння. Колись невеличка ферма сьогодні перетворилася на потужне оленяче господарство. Спостерігати за життям тварин мають змогу туристи, які залюбки фотографуються з оленями і пригощають їх дозволеними господарями ласощами – кукурудзяними паличками.

А практична користь від ферми – пантокрин із рогів, які щороку виростають на зміну спиляних. Тернопільська фармацевтична фабрика виготовляє з нього цілющі ліки. Так-от, уміння поєднати красиве і корисне – яскрава риса локальної ідентичності жительок та жителів Закарпатського краю.

А в Рахівському районі місцеві громади вивчили досвід французьких колег, що створили проект «Дорога сирів Савойї» і цього року започаткували свій, автентичний. Назвали його «Гуцульські сирні плаї». Плай для гуцулів – стежка, яка зазвичай вервечкою тягнеться з полонин у долину.

До справи залучено 13 локацій Закарпатської та Івано-Франківської областей. До слова, чотири полонини Рахівщини є сертифікованими виробниками бринзи. Традиція виробництва сирів існує тут з ХУ століття, проте вже в наші часи замалим не згасла. Небайдужі горяни об’єдналися, щоб відродити спільні цінності. І гадаємо, це обов’язково сподобається подорожувальникам, зацікавить українських та зарубіжних туристів, принесе дивіденди місцевим родинам і громадам.

Щоб побачити унікальних тварин – буйволів, слід бодай один раз завітати до найбільшої в країні ферми, розташованої у селі Олешник поблизу Виноградова (Закарпатська область).  Дев’ять років тому місцеві ентузіасти розпочали відновлювати тут популяцію карпатського буйвола. Знову-таки, виявивши важливу для місцевої ідентичності рису – впертість у досягненні своєї мети. Омріяне перетворили в реальність: тепер мають ферму і сучасне виробництво цілющих молочних продуктів, нові робочі місця та матеріальний зиск.

А ви смакували равликами?

Галичан, як називають себе жителі і жительки Львівщини, ментально об’єднує не лише схильність до всього нового і незвіданого, а й тонкий гастрономічний смак. Цим скористалися активні громадяни та громадянки, створивши сприятливий імідж не лише собі, своїм родинам, а й територіальним громадам, де вони живуть.

Нині кілька місцевих екоферм пропонують туристам і відпочивальникам цікаві та пізнавальні гастрономічні мандри. Там можна спостерігати як ростуть банани, збирати ягоди, навчитися варити сир і скоштувати равликів.

Один із активістів цієї справи, учасник АТО Микола СТЕЦЬКІВ перетворив свою мрію в реальність. Це вісім гектарів солодких полуниць, вирощених без шкідливої хімії, які можна збирати і смакувати з червня по листопад. Дві місцеві газдині  започаткували ферму домашніх тварин та птахів, де можна покататися верхи і взяти участь у майстер-класах із виготовлення бринзи.

У селі Тухля, що входить до складу Славської територіальної громади, також можна побачити дивовижну картину народження сиру, і, певна річ, спробувати його. А в Липниках поблизу Львова ентузіасти власними руками вирощують банани, кавові деревця, лимони, лайми, гранати і навіть екзотичний кумяват. І в реальності цього може переконатися кожен бажаючий.

Постскриптум

Гадаємо, історії, про які йшлося вище, повністю співпадають із висновком авторів посібника: місцева ідентичність – це результат ототожнення людиною себе з певним місцем фізичного простору, що має символічне і ціннісне значення. Вона формується під впливом колективного та індивідуального досвіду, взаємодії у межах місцевої спільноти.

Відомо, що  вода не тече лише під лежачий камінь. У посібнику, видання якого підтримала Рада Європи, згадуються різноманітні елементи позитивного впливу на нову ідентичність, якими вже скористалися вітчизняні територіальні громади.

З-поміж них розробка власних брендів, запровадження гербів, організація фестивалів, концертів, місцевих музеїв, відновлення історичних пам’яток тощо. Всі вони мають право на життя, бо творення нових спільнот, що ґрунтуються на взаємній довірі, спільних цінностях та інтересах, – неодмінна запорука сталого розвитку.

 

Ірина НАГРЕБЕЦЬКА, незалежна журналістка

Публікацію підготовлено за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні»